Назаренко
Н.О.
вчитель
іноземної мови
Золотоніської спеціалізованої школи
інформаційних
технологій №2
Золотоніської міської ради
ГУМАНІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ
ІНШОМОВНОМУ СПІЛКУВАННЮ
У статті викладено сутність гуманізації
та власний довід взаємної співпраці вчителя та учнів у процесі вивчення
англійської мови, метою якої є розвиток
внутрішнього світу особистості, виховання загальнолюдських цінностей, любові до
своєї країни та поваги до країн світу.
Сучасний світ розвивається дуже стрімко. Успіх будь-якої країни залежить
від того, наскільки ефективно використовується потенціал громадян кожної держави.
На те, як функціонує і розвивається країна,
в першу чергу, впливають норми і цінності, інтереси і спосіб життя, рівень
освіченості її громадян. Зрілість
суспільства визначається по тому, наскільки повністю забезпечуються потреби
кожного громадянина, створені умови для її гармонійного розвитку та
самовдосконалення, розкриття її
індивідуальності.
Україна є
цивілізованою, правовою державою. Тому, насамперед, потрібно наповнити новим
змістом ідеали українців, щоб пріоритетними були доброта, людяність,
відповідальність, милосердя, толерантність. Щоб вирішити ці проблеми необхідно
впроваджувати гуманістичні підходи у
навчально-виховному процесі підростаючого покоління, відходити від авторитарної
педагогіки до гуманістичної, особистісно-орієнтованої. Необхідно
відроджувати повагу до людини, її духовності.
Навчально-виховний процес має орієнтуватися на особистість, як найвищу
соціальну цінність.
Створення психологічно
комфортного середовища для дітей у класі, врахування їх вікових особливостей,
диференційований, індивідуальний підхід до учнів, оптимізація форм контролю
набутих знань, оцінювання не лише результату, а й зусиль витрачених на
виконання завдань, позитивне оточення, формування почуття успіху кожного учня і
є критеріями гуманізації навчально-виховного процесу. Без формування у учнів
позитивної мотивації до отримання знань та без підвищення інтересу до
пізнання неможливо реалізувати принцип
гуманізації освіти. А без позитивної мотивації не реалізується пізнавальний
інтерес учня.
На сучасному етапі інформаційні технології є найсильнішим
джерелом пізнавальної активності дітей, розвитку їх умінь і навичок, інтересів,
творчих здібностей. Інформаційні технології наповнюють новим змістом навчальний
процес та спрямовують його у нове інформаційне русло, на сучасний рівень. Метод
проектів переносить центр навчання з
викладачів на учнів, збільшує рівень
мотивації, створює позитивний настрій до вивчення іноземної мови. Учень і вчитель
співпрацюють разом поринаючи у безмежний світ інформації. Робота над створенням проекту дає змогу дитині зрозуміти
реальну користь від вивчення англійської мови. Внаслідок чого підвищується
інтерес до вивчення іноземної мови. Сам процес навчання змінюється, бо саме
учень виступає активним творчим суб’єктом на уроці англійської мови. Готуючи
проектну роботу учень працює цілеспрямовано, опрацьовує колосальний обсяг
матеріалу, порівнює свій досвід з досвідом інших. Паралельно відбувається
розвиток самостійного мислення, планування
вирішення поставленої задачі, вдосконалення творчих здібностей, підвищення рівня
культури особистості, розширення світогляду.
В моїй роботі, я намагаюсь завжди бути
у курсі того, чим саме мотивуються учні. Для деяких навчання англійської мови є
обов’язковим, бо це шкільний предмет (зовнішня
мотивація), а деякі вивчають іноземну мову за власним бажанням (внутрішня мотивація). Учні, які
зовнішньо мотивовані, можуть бути більш
цілеспрямованими і їхньою ціллю буде гарне виконання контрольних робіт чи
тестів. Учні, які внутрішньо мотивовані отримуватимуть більше задоволення від
самого процесу іншомовного спілкування, від розв’язання мовних проблем.
Насправді, звичайно, учні можуть бути як зовнішньо так і внутрішньо мотивовані.
Одні навчаються задля певної мети, а інші – тому що їм подобається спілкування
англійською мовою. Це важливо, бо відповідно до суміші цих мотивацій я
визначаю, які завдання будуть доречнішими, як часто проводити тестування,
скільки ігрових моментів, рольових ігор використовувати, який Інтернет-ресурс є
доцільний у даному колективі.
Вводячи нові мовні елементи, я пояснюю
учням навіщо у повсякденному житті їм необхідний цей конкретний матеріал. Це
створює відчуття співробітництва між вчителем і учнями. Потім, використовуючи
ряд методів (фотографії, пантоміму, міні-пояснення) намагаюсь пояснити значення
мовних елементів якнайчіткіше. Відповідно далі, даю можливість учням
практикуватись у вимові, використанні та написанні елементів мови.
Щоб учні зрозуміли суть розмовної взаємодії під час першого
ознайомлення з текстом, потрібно підібрати такі завдання, які морально підготують
учнів до використання прочитаного матеріалу. Текстова інформація не повинна
бути занадто складною, а вміщувати матеріал близький до їхнього життєвого
досвіду. Потрібно створити умови для кращого розуміння тексту, тобто викликати
інтерес чи попередньо ознайомити з лексичними одиницями. Потім, озвучити
проблему, яку потрібно вирішити. Під час другого читання, учні фокусуються на
основних моментах і детальніше опрацьовують
текст. Після цього, дітям пропоную провести свої
власні,
пов’язані з темою обговорення, диспути,
рольові ігри.
Переконана,
якщо це логічно і можливо, перш ніж почати обговорювати нову тему в деталях
(наприклад, такі популярні теми, як “Travelling”, “Generation Gap”, “Environment” and others), я б
стимулювала учнів підготувати історії з
їх власного життя, які, можливо, стануть
основою для різних додаткових завдань, заходів та мовних вправ. У цьому випадку
необхідний граматичний і лексичний матеріал буде з'являтися на наших уроках
поступово, але не спонтанно. Крім того, це є більшою
гарантією, що весь необхідний
мовний матеріал буде сприйнятий без нав'язування, невимушено, просто під час читання або прослуховування текстів та діалогів,
пов'язаних з темою, обговорення різних питань та аспектів цієї теми. Так, наприклад, при
вивченні теми “Environmental protection” учні
не лише читають, перекладають текст та виконують низку завдань у підручнику, а
й готують історії з власного життя. Розповідають, які заходи робить саме їх
сім’я для збереження навколишнього середовища. Або відповідають на запитання анкети, щоб визначити наскільки вони
самі піклуються про природу, і визначають, що потрібно змінити у власному стилі
життя, щоб бути корисними для оточення.
Складаючи
лис-скаргу, я звертаю увагу учнів не
тільки на форму складання, а й на зміст, на ті аспекти і звороти, які реально
допоможуть вирішити проблему у повсякденному житті. Крім того, можливо
запропонувати учням різні рольові ігри, роботу у групах, різноманітні творчі
завдання, які будуть спрямовані на задоволення інтересів та бажань учнів,
досягнення головної цілі навчання. Також у груповій роботі я використовую freewriting прийом вільного
письма.
Наприклад, працюючи над темою “School”, групам дається завдання за певний час написати
якнайбільше будь-яких запитань чи речень по темі. Скажімо, учні починають
писати наступне: I go to
school. It is not big, It is in the centre of Zolo…і так далі. В
якийсь момент учень не може скласти щось правильне, але ідея freewriting полягає
у тому, щоб не переривати процес писання навіть, якщо не знаєш, що саме писати.
Необхідно занотовувати все, що приходить на думку, або те, що підказують члени
групи, навіть, якщо воно лише опосередковано стосується теми. При цьому, всі
учні залучаються до колективної роботи, обмінюються знаннями зі своїми
однолітками. Відбувається активізація і оновлення матеріалу, який вони вивчали
з тієї чи іншої теми. Більше того, учні почуваються вільно, мають свободу
вибору, з точки зору того, що вони хотіли б дізнатися чи обговорити в межах
конкретної теми. Учні набагато більше
мотивовані, коли обговорюють щось цікаве, близьке до їх повсякденного життя, на
відміну від абстрактних філософських тем. Тому я припускаю, що freewriting допомагає
вирішувати саме ті проблеми, які головним чином цікавлять учнів, дозволяє учням
брати участь у навчальному процесі більш ефективно, на відміну від простого
читання, перекладу тексту, відповідей на запитання і т.д. А вчитель повинен
правильно направляти пізнавальну діяльність учнів.
Вивчаючи
тему “My Family” учням пропонується
скласти історії про свої власні імена. Потрібно сказати, що спершу, деяким
учням було важко виконати завдання. Проте, після певних підказок, всі з
інтересом залучились у процес. Щоб мати більше шансів отримати цікаві історії,
я додала деякі ідеї про можливий зміст (написати про походження свого імені;
чому саме це ім’я дали дитині, можливо, на честь родича чи когось з відомих
постатей; вплив імені на характер, поведінку; ставлення до зміни імені і вплив
її на людину в подальшому). Учні з цікавістю слухали розповіді своїх
однокласників. Отже, якщо готувати завдання на базі дитячих життєвих історій,
то вони виявляться дуже продуктивними і цікавими, стимулюють дітей
використовувати більше граматичних конструкцій та лексичних одиниць.
Зрозуміло, що вчитель на уроці виконує роль, відмінну від учнів. Але, на
мою думку, це не означає, що він має вищий статус. Вчитель виступає
посередником, куратором у навчальному процесі. Він створює можливості навчання.
Але від учня залежить наскільки він використає ці можливості. Не
відбуватиметься гуманізації у навчальному процесі, якщо вчителю не притаманна
така риса, як гнучкість. Не можна бути
авторитарним на уроці, тому що учні не навчатимуться цілком і повністю. Ось
чому я завжди вважаю обов’язковим для себе дуже прискіпливо вивчати особистість
кожного учня. Сутністю гуманізації на уроках англійської мови для мене є любов
і повага до дітей, розуміння і співпраця під час навчально-виховного процесу. Вчителі, що проваджують принципи гуманізації у
навчання мають повне розуміння того, як
діти вчаться і що є мотивацією їх навчання. Необхідно позбутися образу вчителя, лише як джерела мудрості,
і замінити його на вчителя-наставника, посередника у навчальному процесі.
Вчитель повинен обрати для себе демократичний стиль спілкування з учнями, в
якому діалогічне, а не монологічне спілкування буде на першому місці,
збагачувати завдання з англійської мови гуманістичним змістом. Результативність
гуманізації навчання, на мою думку, визначається за наступними критеріями:
висока ефективність навчальної діяльності учнів, комунікативна компетентність,
творча активність у вивченні англійської мови.
Отже, очевидно, що гуманізація процесу навчання іншомовному спілкуванню
масштабне і складне поняття. Це процес психологічного і морального перетворення,
поваги до громадян своєї держави та інших, усвідомлення власної гідності,
відповідальності, формування системи духовних цінностей. Гуманізація навчання
здатна забезпечити всебічний розвиток особистості учня –творця майбутньої нації,
в подальшому, сприяти розширенню міжнародних зв’язків нашої держави і її
входження у світовий освітній простір.
Список
використаних джерел
1. Закон України
«Про освіту». – К., 1996
2.
Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти [електронний
ресурс]. -
Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/
3. Пахомова
Т.Г., Савицька Г.І. Нові горизонти іншомовної освіти. Методичні рекомендації [електронний
ресурс]. -
Режим доступу: http://oipopp.ed-sp.net/
4. Reference
Guide for the Teacher of English. Довідник вчителя англійської мови /
Упоряд. Т. Михайленко, І. Берегова. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2004.
5. Романенко
М.І. Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід. - Наукова
монографія. - Дніпропетровськ, видавництво "Промінь", 2001.
Немає коментарів:
Дописати коментар